Електронні гроші не діляться

Швидкорослий ринок електронних грошей загрожує стати яблуком розбрату між охочими на ньому заробити. Підготовлюване розширення кола його учасників за рахунок операторів зв'язку і одночасне введення регулювання для вже існуючих учасників викликало бурхливу дискусію. Втім, ефект лобістських зусиль з тієї та іншої сторони складно прогнозувати, вважають незалежні експерти. Визначити, в чиїх руках опиниться цей бізнес, можна буде лише через три-п'ять років.

За даними асоціації "Електронні гроші", за три квартали 2010 року оборот ринку електронних грошей в Росії склав близько 40 млрд руб. Найближчим часом цей ринок може стати значно більше. Нещодавно прийняті в першому читанні поправки до законів "Про банки і банківську діяльність" та "Про зв'язок" (так званий законопроект "Про мобільних платежах") після набрання ними чинності легалізують мобільних операторів в якості повноправних учасників ринку електронних грошей. Їхні клієнти зможуть оплачувати товари та послуги в інтернеті за рахунок залишків коштів на своїх абонентських рахунках. За експертними оцінками, зараз на цих рахунках знаходиться близько 800 млрд руб. Тобто, навіть якщо на електронні платежі клієнтами операторів зв'язку буде використовуватися лише 5% цих коштів, ринок електронних платежів може вирости вдвічі. Втім, і конкуренція на ньому збільшиться.

Ринок електронних грошей — це система розрахунків за замовлені в інтернеті товари та послуги через електронні гаманці (або рахунку). Найбільші учасники ринку — QIWI гаманець, WebMoney, "Яндекс.Деньги", i-Free Innovations.

Представники систем електронних грошей, побоюючись втрати своїх позицій, вже зараз почали лобіювати внесення поправок в ще не прийнятий законопроект "Про мобільних платежах". На їхню думку, нагляд за новими учасниками системи повинен бути таким же суворим, яким його збираються зробити за вже існуючими. Вони нагадують, що проект закону "Про національну платіжну систему", яким регулюватиметься їх діяльність, передбачає її обов'язкове ліцензування з боку Центробанку. Законопроект же "Про мобільних платежах" ніякого ліцензування не передбачає, вимагаючи від стільникових операторів лише мати договір з банком. "Після прийняття законопроекту про національну платіжну систему собівартість бізнесу систем електронних грошей збільшиться, — говорить голова асоціації" Електронні гроші "Віктор Достов. — Для отримання ліцензії ЦБ необхідно мати статутний капітал у розмірі 18 млн руб., Приблизно стільки ж складуть початкові витрати на набір додаткового персоналу, закупівлю банківського програмного забезпечення і т. п. ". Це збільшить вартість наших послуг, що зробить їх менш конкурентними, резюмував він.

Оператори стільникового зв'язку розраховують, що законопроект "Про мобільних платежах" залишиться без змін, вважаючи, що якщо і правити, то законопроект "Про національну платіжну систему". "Якщо Держдума прийме законопроект" Про мобільних платежах ", неминучі будуть і коригування законопроекту" Про національну платіжну систему "для усунення суперечностей", — повідомила прес-секретар "Вимпелкома" Анна Айбашева. Перспективність цього ринку для себе стільникові оператори не заперечують. "Щоб мобільні платежі стали масово затребуваною послугою, нічого революційного не потрібно, — міркує пані Айбашева. — Повинна набратися критична маса користувачів, які будуть експериментувати і залучати інших. За нашими оцінками, це 5-10 млн користувачів в країні". Для порівняння: електронних гаманців зараз відкрито близько 25 млн.

Досягти компромісу й узгодити між собою два законопроекти буде непросто, вважають експерти. "Мені відомо про критику на адресу законопроекту. В кінцевому рахунку головне, щоб у споживача, якому зручно оплачувати послуги з мобільного телефону, була така можливість", — повідомив один з розробників проекту "Про мобільних платежах", глава комітету Держдуми з фінансових ринків Владислав Резник. Отримати коментарі Мінфіну не вдалося. "Навряд чи варто відмовлятися від ліцензування систем електронних грошей, це дасть їхнім клієнтам, які зараз періодично скаржаться на пропажу грошей з рахунків, певні гарантії, — говорить член комітету Держдуми з фінансових ринків Павло Медведєв. — Але і дозволити мобільним операторам виконувати функції банків, як це передбачає проект "Про мобільних платежах", неприпустимо ". Втім, незважаючи на дискусію навколо цих законопроектів, скорого переділу ринку навряд чи можна очікувати. "Визначити, в чиїх руках опиниться цей бізнес, можна буде лише через три-п'ять років", — вважає аналітик RMG Олексій Мінаєв.

Category: наука
You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed.Both comments and pings are currently closed.

Comments are closed.