РБК daily представляє перший рейтинг інноваційної активності

Фонд "Петербурзька політика", Президентська академія (колишня Академія народного господарства при уряді РФ) і РБК daily запускають новий спільний проект. З квітня РБК daily починає щомісячну публікацію рейтингу інноваційної активності в Росії, в якому експерти будуть розставляти регіони за інноваційними досягненням, виявляти iТренди, аналізувати державну політику по темі інноваційної політики, визначати тенденції в сфері науки, а також формувати рейтинг антісобитій в сфері інновацій.

У лідерах томські інноватори

Перший же рейтинг з січня по березень 2011 року виявив цікаві, хоча й зрозумілі тенденції. До трійки лідерів за інноваційністю потрапили Томська, Московська і Новосибірська області. Томську область експерти виділили не тільки в силу університетських особливостей регіону, а й по ряду інших причин. По-перше, в області був запущений проект "ІНО Томськ 2020", який передбачає створення Центру освіти і розробок. Експерти відразу охрестили його конкурентом президентського проекту "Сколково", хоча керівництво області наголошує "неконфліктний характер" проекту і його природний розвиток протягом тривалого часу.

Ще однією причиною лідерства Томської області стало рішення про створення виробництва телекомунікаційного обладнання четвертого покоління LTE в особливій економічній зоні Томська Nokia Siemens Networks, "Роснано", науково-виробничою фірмою "Мікран". Крім того, регіон почав активне просування у федеральному публічному просторі. У Томському університеті систем управління і радіоелектроніки було створено два нових науково-дослідних інститути, губернатор Віктор Кресс очолив Асоціацію інноваційних регіонів Росії, а Томський політехнічний університет переміг у конкурсі на грант уряду. Крім того, за цей період було оголошено про плани просування томських розробок на світовому рівні під знаком Made in Tomsk.

Підмосков'ї виплило за рахунок іннограда Сколково

зайняли в рейтингу друге місце Підмосков'ї вийшло вперед виключно за рахунок активного просування Кремлем президентського проекту "Сколково". Експерти ключовими подіями назвали активізацію інноваційного центру "Сколково" і ОЕЗ техніко-впроваджувального типу "Зеленоград", проте всі основні досягнення, названі експертами, стосувалися в основному "Сколково". Перш за все було виділено призначення і старт роботи керівників кластерів "Сколково", вибір перших резидентів, які отримали значущу фінансову підтримку та преференції учасників інноваційного центру, підписання меморандуму про співпрацю "Сколково" з 18 інститутами РАН, відкриття офісу "Сколково", РВК і " Роснано "в Кремнієвій долині Каліфорнії. Також експерти серед важливих інноваційних подій назвали рішення "Роснано" і британської Plastic Logic про відкриття нового заводу з виробництва пластикових дисплеїв нового покоління в ОЕЗ техніко-впроваджувального типу "Зеленоград".

Третє місце дісталося Новосибірської області. Тут підібрався цілий список ключових інноваційних подій, таких як підписання протоколу про спільну діяльність ЗАТ "Сибірський антрацит" і південнокорейської Hyundai Steel, пропозиція "Роснано" створити єдиний фонд підтримки інноваційних проектів для Новосибірській, Томській і Кемеровській областей з бюджетом 3 млрд руб., Проведення щорічного інвестиційного форуму "Інновації для бізнесу", старт проекту "Лаврентіївський прорив", спрямованого на просування інновацій та підтримку талановитої наукової молоді і названого на честь засновника новосибірського Академмістечка.

Крім цього експертам сподобалася ідея проведеного в рамках інноваційного марафону "Сибірський характер: від ідеї до продукту!" конкурсу рекламних кампаній з просування інновацій "Ідея! Next". Ще в числі подій було виділено початок роботи Студентського форуму проектування інноваційного мегаполісу, учасники якого протягом 2011 року будуть працювати над цікавими проектами, кращі з яких будуть представлені для реалізації на громадських слуханнях. Також схвалення експертів заслужив губернатор Новосибірської області Василь Юрченко, який взяв участь у конференції "Росія і світ: в пошуках інноваційної стратегії", проведеної в рамках гайдарівського форуму-2011. У десятку інноваційних регіонів-лідерів також потрапили Пермський край, Татарстан, Красноярський край, Мордовія, Калузька, Магаданська і Іркутська області.

Рейтинг антісобитій в сфері інновацій

Головним iАнтісобитіем експерти однозначно назвали втрату в грудні минулого року трьох супутників ГЛОНАСС, яка завдала шкоди бюджету в 2,5 млрд руб. Втім, основним втратою став репутаційний, оскільки утоплення супутників стало ударом і по ГЛОНАСС, і з космічної галузі, поставивши під сумнів їхню репутацію як інноваційних. Друге місце в антирейтингу отримала невдала спроба затвердження нового федерального стандарту для старшої школи, значно скорочує число викладаються обов'язкових предметів.

На третє місце потрапив визнання віце-прем'єра Сергія Іванова про зрив Роскосмосом планів зі створення нових космічних апаратів, у тому числі подвійного призначення. З 11 запланованих до виробництва в рамках держоборонзамовлення в минулому році нових космічних апаратів було зроблено лише п'ять. На четвертому місці висловлювання помічника президента Аркадія Дворковича на користь скасування стипендій для студентів вузів. І хоча пізніше Дворкович кілька разів спростував ці слова, громадська думка, за даними експертів, сприйняло саму ідею різко негативно, розцінивши її як ознака подальшого відмови держави від підтримки освіти. Замкнув антирейтинг конфлікт навколо оцінки роботи Російської академії наук.

Тренди

У наявності зростання конкуренції за пошук джерел і формату фінансування амбітних інноваційних програм, роблять висновок експерти фонду "Петербурзька політика", Президентської академії та РБК daily. При цьому експерти відзначають наступну негативну тенденцію: держкорпорації отримали репутацію аутсайдерів інноваційної політики, з цієї причини виникає ризик замкнутого кола — ні попиту на інновації, ні самих інноваційних технологій Росія сьогодні не має, однак вирішувати російські власті мають намір обидві проблеми одночасно.

Втім, є і позитивна тенденція — ведеться урядом робота з формування програм інноваційного розвитку держкорпорацій може привести відразу до кількох позитивних результатів: розширення обсягу контрактів держкорпорацій з вузами і малими підприємствами, концентрації фінансування на пріоритетних напрямах інноваційного розвитку по лініях вузів, науки і малого бізнесу. "Але ризики вкрай великі: на сьогодні держкорпорації і вузи не готові ні слухати, ні розуміти один одного — наскільки відомо, ще не відбулося жодного значимого узгодження співпраці ГК та університетів", — відзначають експерти дослідження. Накладає свій відбиток і той факт, що країна перебуває у передвиборчій фазі. А значить, влада особливо гостро стикаються з дилемою: робити акцент на підтримку інноваційних комерційних проектів або традиційної науки.

Category: наука
You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed.Both comments and pings are currently closed.

Comments are closed.